Ольга Годованець: "Ця розмова з Юркові Прохаськом місяць прочекала у закладках..."

Ольга Годованець в facebook:

Ця розмова з Юркові Прохаськом місяць прочекала у закладках, аби знайти мене сьогодні, в стані легкого спліну. Справжня інтелектуальна насолода, яку не просто о ... тримати від українських дискусій. Мій особистий must read. Об этом сообщает inhotnews.in.ua со ссылкой на СМИ.

Тут не завадить звернути увагу на очевидну обставину. В Європі існують два різні типи культур і літератур. З одного боку, ми маємо так звані ауратичні культури за якими обовязково стоїть колишня гегемоніальна імперія або прийнамні моцарство. Ці культури у всіх на вустах ми краще знаємо канон іспанської або англійської літератури, ніж власний. Інший тип культур ті, що ніколи не були гегемоніальним наприклад, словацька, литовська, албанська, македонська, болгарська. Це гарно видно на прикладі угорської та польської літератур вони хоч і не витворили свого часу справжніх імперій, але все ж були великими гегемоніальними моцарствами, і тепер є значно відоміші.

Тобто маємо справу з величезною дихотомією всередині самої Європи і, відповідно, з величезною ментальною інерцією, яку не так легко подолати. Коли імперіалізм закінчився, було проголошено тотальну постмодерну рівність. У цій ситуації начебто має відбуватися вільна конкуренція культур, оперта не на імперіальні ресурси, а на обдарування і яскравість. І як на мене, це фатально, оскільки створює подвійну проблему. По-перше, проблема в тому, що певна культура не є ауратичною, а від неї сподіваються Ну, а тепер покажіть себе. Чого ви Ми вже не імперії, ми вже зреклися і покаялися, тепер усі рівні. Але ж ми далі далеко не рівні, оскільки інерційні механізми значно потужніші. По-друге, коли ситуацію сприйняти так, і сказати собі Ну справді, чого ж ми не витворюємо нічого яскравого, адже тепер є всі можливості, це призводить до самостигматизації та шаленого почуття меншовартості на додачу до ледве прихованої у тих самих культурах ненависті. Якщо потрапити у пастку цієї логіки, то можна легко впасти у відчай. Тому потрібно назвати речі своїми іменами. Знайти добрий баланс між вимогливістю до себе і фатальною необхідністю не впасти в пастку почуття меншовартості.

ТОП новости

Вход

Меню пользователя